гомологічні ряди спадкової мінливості реферат

гомологічні ряди спадкової мінливості реферат

Зако́н гомологі́чних ряді́в спадко́вої мінли́вості (М.І. Вавілова) встановлює паралелізм у спадковій мінливості організмів. Генотипічно близькі види та роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що знаючи ряд форм одного виду, можна передбачити існування тотожних форм у інших видів та родів. Чим генетично ближче розміщені в загальній системі роди та види, тим більша подібність у рядах їхньої мінливості.

Закон гомологічних рядів дає ключ для розуміння еволюції споріднених груп, полегшує пошуки спадкових відхилень для селекції, у систематиці дає можливість знаходити нові очікувані форми. Закон прямо стосується вивчення спадкових хвороб людини. Питання лікування і профілактики спадкових хвороб не можна розв'язати без дослідження на тваринах зі спадковими аномаліями, подібними до тих, що спостерігаються в людини. Згідно із законом Μ. І. Вавилова, аналогічні спадковим хворобам людини фенотипи мають зустрічатися і у тварин. Справді, багато патологічних станів, які виявлені у тварин, можуть бут.

Підручник з Біології і екології (рівень стандарту). 11 клас. Задорожний - Нова програма. § 47. Гомологічні ряди спадкової мінливості. Походження культурних рослин. Коли людство почало переходити до сільського господарства й осілого способу життя? У яких регіонах і коли відбувався цей процес? Що таке спадковість? Що таке мінливість? Які типи мінливості існують? Від яких факторів залежить урожайність сільськогосподарських рослин? Явище гомологічних рядів спадкової мінливості. На початку XX століття М. І. Вавилов досліджував мінливість ознак у кількох родів злаків. Він звернув увагу на те, що у п.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості: генетично близькі роди і види характеризуються подібними рядами спадкової мінливості. Таким чином, знаючи, які мутаційні зміни виникають у особин одного виду, можна передбачити, що такі самі мутації в подібних умовах виникатимуть у споріднених видів і родів. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював академік М.І. Вавилов. На прикладі злакових М. І. Вавілов показав, що схожі мутації виявляються у цілій низці видів цього сімейства. У колоскових злаків — м’якої і твердої пшениць і ячменю — відомі форми з довгими і короткими остюками і.

Відповідно до сформульованого їм закону гомологічних рядів спадкової мінливості, не тільки близькі в генетичному відношенні види, але і пологи рослин утворюють гомологічні ряди форм, т. Е. В генетичної мінливості видів і родів існує певний паралелізм. Близькі види завдяки великій схожості їх генотипів (майже однаковому набору генів) мають подібну спадкової мінливістю. Якщо всі відомі варіації ознак у добре вивченого виду розташувати в певному порядку, то і у інших споріднених видів можна виявити майже всі ті ж варіації мінливості ознак. Наприклад, приблизно однакова мінливість остистости колос.

Цей закон є основою спадкової мінливості видів. Вивчення поліморфізму видів деревних порід показало, що гомологічні ряди в спадковій мінливості можна спостерігати за всіма ознаками. Тому була введена класифікація відповідних форм або різновидів, представлених паралельними гомологічними рядами в подібних і далеких у соматичному відношенні видів деревних рослин. Не менш цікаво виражена мінливість деревних рослин за забарвленням, ступенем розчленування і формою листової пластинки. Слід розрізняти осіннє забарвлення листя як виявлення сезонної мінливості від забарвлення листя деяких різновидів і форм видів у багатьох деревних порід, що є прикладом гомологічних рядів спадкової мінливості.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості сформулював видатний російський генетик і селекціонер М.І. Вавилов. За цим законом, генетично близькі види і роди характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, вивчивши ряд форм у межах одного виду або роду, можна передбачити наявність форм із подібним поєднанням ознак у межах близьких видів або родів. При цьому, чим тісніші родинні зв'язки між організмами, тим подібніші ряди їхньої спадкової мінливості. Цю закономірність М.І. Вавилов встановив для рослин (мал. 74), але вона виявилась універсальною для всіх о.

Закон гомологічних рядів М. І. Вавілова. Установлена закономірність виникнення мутацій у близькоспоріднених видів: «Роди і види, генетично близькі, характеризуються подібними рядами спадкової мінливості з такою правильністю, що, знаючи ряд форм у межах одного виду, можна передбачити появу паралельних форм у інших видів і родів». Знання цього закону дає селекціонерам можливість передбачати, які ознаки зміняться у того або іншого виду в результаті дії на нього мутагенних чинників. Біологія 11 клас. Тема 1. Cпадковість і мінливість організмів.

Ваша контрольная, курсовая или реферат за 400 рублей! Категории: Астрономия Биология География Другие языки Интернет Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Механика Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Транспорт Физика Философия Финансы Химия Экология Экономика Электроника. ські раси. ві адаптацій? Спадкоємність і мінливість. Подразливість і адекватні реакції. Обмін речовин і енергії.

Закон гомологічних рядів спадкової мінливості. У 1920 – 1921 рр. М. І. Вавилов сформував закон гомологічних рядів. Види та роди, генетично близькі, характеризуються подібними рядами спадкової мінливості. Генетично близькі родичі мають спільне походження шляхом дивергенції від спільного предка. У родинах видів, що мають спільне походження, виникають і подібні мутації. Закон гомологічних рядів дає можливість передбачити характер мінливості в споріднених видів, що полегшує пошук матеріалу для селекції. ◄ Тест на повторення 33. Перейти до.