словник з філософії

словник з філософії

А бсолют – вічна, незмінна, нескінченна духовна першооснова світу. Абстрактне – неповне, однобічне знання, ступінь пізнання об‘єкта. Абстракція – виділення в мисленні окремих властивостей або відношень предмета як самостійних і відносно цілісних. Авторитарний – той, що грунтується на незаперечному підкоренні влади; той, що прагне утвердити свою владу, авторитет, вплив.

Короткий словник філософських термінів. Абсолют (лат.absolutus – довершений, безумовний, необмежений) – те, що нічим не зумовлене, ні від чого не залежне. У філософії під абсолютом розуміють Бога, субстанцію, ідею (Г егель). Абсолютне протилежне відносному (зумовленому, залежному). Абстракція (лат.abstractio.

9. Словник основних філософських термінів. Філософія права – філософ. вчення про право, яке відповідає на питання, що виникають у правовій сфері методом філософії; комплексна, суміжна дисципліна, що знаходиться на стику філософії і юриспруденції. Форма [лат. forma – зовнішній вигляд] – філософ. категорія, яка позначає спосіб зовнішнього прояву змісту, а також спосіб зв'язку елементів змісту.

Словник філософських термінів. АБСОЛЮТ(від лат. absolutus – “довершений”, “безумовний”, “необмежений”) – те, що нічим не зумовлене, ні від чого не залежне. У філософії під абсолютом розуміють Бога, субстанцію, ідею (Г. Гегель). Абсолютне протилежне відносному (зумовленому, залежному). АНАЛІТИЧНА ФІЛОСОФІЯ– напрям у сучасній західній філософії, який зводить філософську діяльність до аналізу мови.

Дійсність ‑ це філософська категорія, яка відображає реалізовану можливість, наявність, актуальність буття в конкретний момент часу і конкретному місці простору (тобто предмет, процес, явище як результат реалізованих можливостей). В концепціях, які виростають з філософії історії Шпенглера, де культура протиставляється цивілізації як духовне матеріально-технічному, духовна культура є синонімом культури взагалі.

Словник термінів. Авторитаризм - політичний режим особистої влади. Агностицизм - філософська позиція, згідно якої світ частково або повністю непізнаваний. Філософія - раціонально-теоретична форма світогляду, система розгорнутих відповідей на світоглядні питання, предметом філософії є загальні зв'язку в системі "людина - світ". Флуктуація - випадкове відхилення системи від "норми" - закономірного, звичного, "середнього" стану.

Словник основних філософських понять. Абсолютне та відносне – діалектично взаємопов‘язані філософські категорії. Агностицизм – напрям у філософії, прибічники якого заперечують повністю або частково можливість пізнання сутності світу. Основні аргументи агностиків – відсутність можливості вийти за межі відчуттів, суб‘єктивності знаково-символічного характеру пізнання, неможливість співвіднесення з об‘єктом вивчення для перевірки істинності знань.

Аналітична філософія — на прям у сучасній західній філософії, який зводить філософську діяльність до аналізу мови. Аналогія — умовивід, в якому на основі схожості предметів за одними ознаками робиться висновок про їх можливу схожість за іншими ознаками. А. складає основу моделювання. Антиномія (грец. antinomia — суперечність у законі) — суперечність між двома твердженнями, в основі якої не логічні помилки, а обмеженість системи тверджень, з якої вони виводяться.

У філософії під абсолютом розуміють Бога, субстанцію, ідею (Гегель). Абсолютне протилежне відносному (зумовленому, залежному). 2. Абстракція(лат. abstractio . Більшість наукових понять утворені в такий спосіб. Термін введений Боецієм як переклад грецького терміна, що використовував Арістотель. 3. Агностицизм(грец. agnostos — непізнаний) — напрям у філософії, прихильники якого заперечують пізнаванність суті речей, об'єктивної істини (Юм, Кант, позитивісти).

У навчальному посібнику висвітлюються питання методики й техніки складання звітів бюджетними установами, що подаються як вищим органам, так і статистичним установам, Пенсійному фонду України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду зайнятості, Державній податковій адміністрації тощо.

Словник основних філософських термінів. Абстрагування – метод наукового дослідження, що полягає в мисленнєвому виокремленні з усіх ознак суттєвих, найістотніших, найзагальніших (властивостей, зв'язків) конкретного об'єкта пізнання. Агностицизм – заперечення можливості пізнання сутності речей і закономірностей розвитку дійсності. Аксіологія – вчення про цінності.

Работа по теме: словник. Глава: Словник філософських термінів а. ВУЗ: СГПИ. Антитеза є необхідною складовою частиною непрямого доведення; 2)у філософії Г. В.Ф. Гегеля -другий з трьох ступенів тріади. + • АНТРОПОГЕНЕЗ (грец. антропос - людина і генезис - походження) - процес історико-еволюційного виникнення й розвитку людини як суспільної істоти, діалектично нерозривно пов'язаний з формуванням і розвитком її первісної трудової діяльності, свідомості, мови.

Словник філософських термінів. A. · Абсолют (лат. аbsolutus – безумовний, необмежений, безвідносний) – те, що ні від чого не залежить. · Герменевтика (грец. hermeneutike – роз’яснення) – у сучасній філософії метод гуманітарних наук, метод «наук про дух»,тлумачення культурно-історичних явищ. · Гносеологія (грец. gnosis – знання, logos - вчення) – галузь філософських знань, яка досліджує пізнавальне відношення суб’єкта до об’єкта, це загальна теорія пізнання.

«Філософський енциклопедичний словник» (ФЕС) — однотомний енциклопедичний словник, що містить систематичний виклад філософських знань з позицій сьогодення, а також відомості про творчість визначних філософів минулого і сучасності. Представлені основні філософські напрями, категорії, поняття філософських дисциплін. Призначений для філософів-науковців, студентів, викладачів, а також широкого кола читачів, що вичають філософію і цікавляться нею.

Головні філософські праці “Філософські листи”, “Трактат про метафізику” “Філософський словник”, “Кандід” та інші. Виступаючи за утвердження в . Філософія, на його думку, можлива як процес конструювання абсолютного знання, як діалектична філософія, в основі розвитку якої є цикл: теза, антитеза.

Історія філософії - галузь філософських знань, предметом яких є закономірності та особливості пізнання відношення людини і світу на різних етапах розвитку філософії. Конфуціанство –філософське вчення, яке у відношеннях людини і світу проголошує верховенство добра, захищає непорушність установлених небом суспільних понять. Космізм - вчення, відповідно до якого все, що відбувається на землі та з людиною закономірно пов'язане з розвитком та процесами в космосі.

Філософський словник. Свідомість як суб’єктивність: таємниця Я. До попереднього розділу: Загальний висновок. епістемологія – розділ філософії, що займається проблемами пізнання. ідеалізм – вчення про те, що природа дійсності є ідеальною, духовною (див. детальніше Частину 2, с.21-22). ідеалізм об’єктивний – див.